Фактори та причини виникнення категорії дітей "групи ризику"
Дитина перебуває під впливом навколишнього середовища увесь час свого існування. Причому саме соціальні фактори, а не біологічні, мають найбільший вплив на формування успішної, або неуспішної, особистості.
Діти, у переважній більшості, набувають «непривабливий» соціальний статус не тому, що вони такими народжуються, а через вплив різних життєвих факторів ризику.
Серед факторів ризику можна виділити
наступні основні групи:
Ø соціально-економічні (матеріальні
проблеми сім'ї, несприятливий психологічний клімат у сім'ї, аморальний спосіб
життя батьків, непристосованість до життя в суспільстві і т.д.);
Ø психологічні (неприйняття себе,
невротичні реакції, емоційна нестійкість, труднощі спілкування, взаємодії з
однолітками і дорослими тощо);
Ø педагогічні (невідповідність
змісту програм освітньої установи та умов навчання дітей і психофізіологічних
особливостей вихованців, темпу психічного розвитку та навчання дітей;
відсутність інтересу до навчання, закритість для позитивного досвіду, невідповідність
образу школяра і т.д.).
Ø медико-біологічні (стан здоров'я,
спадкові і вроджені властивості, порушення в психічному і фізичному розвитку,
травми внутрішньоутробного розвитку і т.д.);
Хто ж вони - учні "групи ризику"?
Це категорія дітей, яка через певні життєві обставини вимагає особливої уваги з боку педагогів, психологів та інших фахівців.
До них умовно належать :
ü діти з порушеннями в афективної
сфері;
ü педагогічно-занедбані діти;
ü діти із затримкою психічного
розвитку;
ü діти з проблемами в розвитку
(олігофренія);
ü діти з девіантною поведінкою;
ü дітей з емоційними порушеннями.
Проблема "групи ризику" серед
підлітків
Дана проблема особливо актуальна саме з дітьми від 10 до 14 - 15 років. Особлива увага до душевного здоров'я підлітків, а також до своєчасного виявлення та профілактики різних відхилень необхідна з трьох причин.
По-перше, фізіологічні зміни роблять організм підлітка більш вразливим і підвищують ризик соматичних захворювань.
По-друге, саме в підлітковому віці вперше можуть проявити себе нервові та психічні захворювання.
По-третє, збільшення сфери соціальних відносин дає підліткові новий соціальний досвід, до якого він ще не завжди готовий.
Найбільше занепокоєння батьків і педагогів викликає вплив таких факторів ризику:
Ø дисгармонійна сім’яØ соматичні захворювання і важкі травми
Øдеструктивні відносини підлітка з однолітками
Етапи роботи з дітьми «групи ризику»:
1. Формування банку даних дітей і підлітків «групи ризику»;
2. Діагностика проблем особистого і соціального розвитку дітей і підлітків, які потрапляють у сферу діяльності педколективу.
3. Консультування .
4. Корекційні, розвиткові та тренінгові заняття.
5. Навчання школярів групи ризику за допомогою урочної системи.
Класний керівник, соціальний педагог, практичний психолог є головними дійовими особами в роботі з дитиною «групи ризику».