
Як допомогти дітям з особливостями РАС,
перебуваючи у бомбосховищах
Ці поради стануть в нагоді також і тим дітям, які надто гостро реагують на звуки сирен, вибухів або просто відчувають сильний страх.
❗️Створити відносно комфортний простір для дитини. Відгородити окреме місце картоном, подушкою, одягом, створивши халабуду, де дитина буде мати змогу бути трішки насамоті.
Можна зробити кокон з великої подушки чи одягу.
❗️Якщо є потреба, то пояснити оточенню особливості дитини. І що Вам може бути необхідна допомога.
Якщо в дитини наявні гіпер/гіпочутливості сенсорних сфер,
то найактуальніше підтримувати їх у такі способи:
Впливати на слухову сферу
👂 Навушники, беруші, шапка, пов'язка на голову, все що може зменшити кількість звуку.
👂Улюблена музика, якщо є зв'язок.
👂 Співати пісні, які любить дитина.
👂Розповідати ті пісні, казки, вірші, які дитина ехолалить. Підтримувати ехолалії.
👂Старатися говорити спокійно, тихо, з рівним темпом мовлення.
Впливати на тактильну сферу
🙌 Масажі, міцні обнімання, стискання всієї дитини або частин, якої потребує найбільше,
🙌 Тактильні ігри,
🙌 Малювання букв чи цифр на тілі, якщо це є спецінтересом дитини і відгадування їх.
🙌 Прижимання подушками чи ковдрою. Якщо нічого немає, то можна, щоб дитину ззаду і спереду обійняли 2 людини і стиснули.
🙌 Ігри з пластиліном, піском.
🙌 Ігри з маленькими іграшками, предметами чи просто камінцями.
🙌 Ігри з лизунами.
🙌 Можна насипати наявну крупу, макарони, камінці у шкарпетки та гратися сенсорною іграшкою.
Вестибулярна сфера
🤸 Покачування та заколихування, які потребує дитина.
🤸 Посадити на коліна та покачувати, з-за потреби співати улюблені пісні, підтримувати ехолалії.
🤸 Якщо дитина старша, можна запропонувати перевалюватися з ноги на ногу вправо/вліво і покачувати себе так.
🤸Крутитися навколо своєї осі.
🤸 Крутити та хитати головою.
Пропріоцеативна сфера
💪🦵Рухатися, присідати, стрибати, якщо є необхідність.
🦵💪Стоячи на ногах трусити тілом, можна окремо трусти ногами та руками.
🦵💪Збивати предмети, бутилку наче грати у боулінг.
💪🦵Якщо дитина рухається, ходить зі сторони в сторону не перешкоджати.
🦵💪 Показувати рухи, щоб дитина повторила їх, якщо їй цікаво.
🦵💪 Кидати маленькі камінці чи предмети в наявну посудину.
Зорова сфера
👁Дивитися на таймер, як ідуть цифри.
👁Пазли, книги, картки домена, якщо є.
👁Якщо дитина махає руками або предметами перед очима не забороняти.
👁 Якщо дитину втомлює велика кількість людей, то повернути до стіни або відгородити, зробивши халабуду за допомогою одягу, простині, полотенця чи інших речей.
Нюхова сфера
👃Якщо наявна чутливість, то взяти ефірні олії, щоб дитина не відчувала неприємні запахи.
👃Якщо дитина нюхає підмишки і ховається під руку для самозаспокоєння не перешкоджати цьому.
Смакова сфера
👅 Старатися кормити хоча би по наближеному до режиму графіку.
👅 Стабільно давати пити.
👅 Давати тверді продукти, щоб дитина жувала, якщо її це заспокоює.
👅 Дати дозволений предмет, тканину, щоб дитина могла смоктати, лизати чи гризти.
❗️Якщо є потреба у поясненні ситуації для дитини, то можна намалювати на листку чітко поетапно та зрозуміло, що відбувається.
❗️Попереджати максимально доступно лише те, що потрібно робити.
❗️Намагатися батькам зберігати спокій та також робити для себе розвантажувальні вправи, медитації.
Фактори та причини виникнення категорії дітей "групи ризику"
Діти, у переважній більшості, набувають «непривабливий» соціальний статус не тому, що вони такими народжуються, а через вплив різних життєвих факторів ризику.
Серед факторів ризику можна виділити
наступні основні групи:
Ø соціально-економічні (матеріальні
проблеми сім'ї, несприятливий психологічний клімат у сім'ї, аморальний спосіб
життя батьків, непристосованість до життя в суспільстві і т.д.);
Ø психологічні (неприйняття себе,
невротичні реакції, емоційна нестійкість, труднощі спілкування, взаємодії з
однолітками і дорослими тощо);
Ø педагогічні (невідповідність
змісту програм освітньої установи та умов навчання дітей і психофізіологічних
особливостей вихованців, темпу психічного розвитку та навчання дітей;
відсутність інтересу до навчання, закритість для позитивного досвіду, невідповідність
образу школяра і т.д.).
Ø медико-біологічні (стан здоров'я,
спадкові і вроджені властивості, порушення в психічному і фізичному розвитку,
травми внутрішньоутробного розвитку і т.д.);
Хто ж вони - учні "групи ризику"?
Це категорія дітей, яка через певні життєві обставини вимагає особливої уваги з боку педагогів, психологів та інших фахівців.
До них умовно належать :
ü діти з порушеннями в афективної
сфері;
ü педагогічно-занедбані діти;
ü діти із затримкою психічного
розвитку;
ü діти з проблемами в розвитку
(олігофренія);
ü діти з девіантною поведінкою;
ü дітей з емоційними порушеннями.
Проблема "групи ризику" серед
підлітків
Дана проблема особливо актуальна саме з дітьми від 10 до 14 - 15 років. Особлива увага до душевного здоров'я підлітків, а також до своєчасного виявлення та профілактики різних відхилень необхідна з трьох причин.
По-перше, фізіологічні зміни роблять організм підлітка більш вразливим і підвищують ризик соматичних захворювань.
По-друге, саме в підлітковому віці вперше можуть проявити себе нервові та психічні захворювання.
По-третє, збільшення сфери соціальних відносин дає підліткові новий соціальний досвід, до якого він ще не завжди готовий.
Найбільше занепокоєння батьків і педагогів викликає вплив таких факторів ризику:
Ø дисгармонійна сім’яØ соматичні захворювання і важкі травми
Øдеструктивні відносини підлітка з однолітками
Етапи роботи з дітьми «групи ризику»:
1. Формування банку даних дітей і підлітків «групи ризику»;
2. Діагностика проблем особистого і соціального розвитку дітей і підлітків, які потрапляють у сферу діяльності педколективу.
3. Консультування .
4. Корекційні, розвиткові та тренінгові заняття.
5. Навчання школярів групи ризику за допомогою урочної системи.
Класний керівник, соціальний педагог, практичний психолог є головними дійовими особами в роботі з дитиною «групи ризику».