Фактори та причини виникнення категорії дітей "групи ризику"

Дитина перебуває під впливом навколишнього середовища увесь час свого існування. Причому саме соціальні фактори, а не біологічні, мають найбільший вплив на формування успішної, або неуспішної, особистості.

Діти, у переважній більшості, набувають «непривабливий» соціальний статус не тому, що вони такими народжуються, а через вплив різних життєвих факторів ризику.

Серед факторів ризику можна виділити наступні основні групи:

Ø соціально-економічні (матеріальні проблеми сім'ї, несприятливий психологічний клімат у сім'ї, аморальний спосіб життя батьків, непристосованість до життя в суспільстві і т.д.);

Ø психологічні (неприйняття себе, невротичні реакції, емоційна нестійкість, труднощі спілкування, взаємодії з однолітками і дорослими тощо);

Ø педагогічні (невідповідність змісту програм освітньої установи та умов навчання дітей і психофізіологічних особливостей вихованців, темпу психічного розвитку та навчання дітей; відсутність інтересу до навчання, закритість для позитивного досвіду, невідповідність образу школяра і т.д.).

Ø медико-біологічні (стан здоров'я, спадкові і вроджені властивості, порушення в психічному і фізичному розвитку, травми внутрішньоутробного розвитку і т.д.);

Хто ж вони - учні "групи ризику"?

Це категорія дітей, яка через певні життєві обставини вимагає особливої уваги з боку педагогів, психологів та інших фахівців.

До них умовно належать :

ü діти з порушеннями в афективної сфері;

ü педагогічно-занедбані діти;

ü діти із затримкою психічного розвитку;

ü діти з проблемами в розвитку (олігофренія);

ü діти з девіантною поведінкою;

ü дітей з емоційними порушеннями.

Проблема "групи ризику" серед підлітків

Дана проблема особливо актуальна саме з дітьми від 10 до 14 - 15 років. Особлива увага до душевного здоров'я підлітків, а також до своєчасного виявлення та профілактики різних відхилень необхідна з трьох причин.

По-перше, фізіологічні зміни роблять організм підлітка більш вразливим і підвищують ризик соматичних захворювань.

По-друге, саме в підлітковому віці вперше можуть проявити себе нервові та психічні захворювання.

По-третє, збільшення сфери соціальних відносин дає підліткові новий соціальний досвід, до якого він ще не завжди готовий.

Найбільше занепокоєння батьків і педагогів викликає вплив таких факторів ризику:

Ø дисгармонійна сім’я
Ø соматичні захворювання і важкі травми

Øдеструктивні відносини підлітка з однолітками

Етапи роботи з дітьми «групи ризику»:

1. Формування банку даних дітей і підлітків «групи ризику»;
2. Діагностика проблем особистого і соціального розвитку дітей і підлітків, які потрапляють у сферу діяльності педколективу.
3. Консультування .
4. Корекційні, розвиткові та тренінгові заняття.
5. Навчання школярів групи ризику за допомогою урочної системи.

Класний керівник, соціальний педагог, практичний психолог є головними дійовими особами в роботі з дитиною «групи ризику».