Оманливі оголошення
Ми
розуміємо, що далеко не вся інформація в інтернеті правдива, але діти можуть
все сприймати на віру.
Про
це варто пам’ятати, коли підліток шукає собі роботу на канікули чи оплачуване
стажування.
Краще
не залишати дитину саму у цьому виборі, бо приваблива пропозиція може виявитися
трудовою експлуатацією, а дитина стати безкоштовною робочою силою. Будьте
уважні.
Небезпечні квести
Зверніть
увагу на групи у соцмережах та телеграм канали, на які підписані ваші діти.
Вони
у більшій мірі залучені до спілкування в соцмережах, ніж ви. Тому про
"Синіх китів", "групи смерті" та подібні контенти, які
схиляють до нанесення власноруч каліцтв або заподіяння болю, а то й до
самогубств, ваша дитина дізнається першою.
Корисно
раз на місяць обговорювати новинки в Інтернеті, самим бути обізнаними у світі
новин та проговорювати з дитиною всі небезпеки, які криються за подібним
контентом.
Але
не робіть із цього дуже цікавої теми, бо чим більше ми про це говоримо та
жахаємо, тим більше зацікавленості у
підлітків – у цьому віці загострений інтерес до «усього небезпечного».
Секстінг
Секстінг
– це надсилання через Інтернет особистих інтимних фото/відео.
Діти можуть сприймати це як забавку, показу довіри отримувачу, шляху дослідження своєї сексуальності або ж бути вимушеними це зробити.
У Великій Британії, Австралії та США такі повідомлення (інтимні фото і відео) відносяться до сфери виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії та заборонені законом. Покарання отримують відправник та отримувач.
В Україні виготовлення дитячої порнографії карається законом.
Секстінг має багато
негативних наслідків:
· Дитина може постійно хвилюватися, що отримувач покаже комусь її фото. Їй може здаватися, що всі глузують з неї, що всі бачили її оголені фото.
Українські школярі створюють
спеціальні групи у соцмережах, де розміщують такі фото своїх колишніх. Це
призводить до цькування і травми на все життя щодо довіри у романтичних
стосунках.
· Такі матеріали можуть завадити вступити на престижне навчання чи омріяну роботу, бо все частіше комісія чи менеджер з персоналу гуглить людину перед фінальним рішенням.
· Видалити такі матеріали із мережі дуже важко.
- Крім того, вони можуть потрапити на сайт знайомств чи портал дитячої порнографії, що завдасть додаткових проблем та стресу.
ЩО РОБИТИ ?
Ø Обговоріть з дитиною, чи чула вона про такі випадки у школі чи в Інтернеті? Чому діти це робили? Як вони себе почували?
Ø Що робити, якщо фото вже надіслані?
Ø Перш за все покажіть дитині, що ви на її боці. Повчальну бесіду з настановами та нотаціями можна провести після владнання ситуації.
Ø Якщо дитина ще не стала "зіркою Інтернету" – фото не викладені у мережу, то спробуйте поговорити з отримувачем та, за необхідності, з батьками отримувача (якщо це неповнолітні), домовитися про видалення таких фото зі всіх пристроїв та облікових записів, хмарних сховищ обох дітей.
Ø Якщо ж фото вже в Інтернеті, то варто звернутися до служби підтримки соцмережі з проханням їх видалити.
Ø Спробуйте поговорити з тим, хто викладає фото. Якщо це не спрацює і діти вчаться в одній школі, то варто підключати класного керівника, директора та батьків дитини.
Ø За потреби можна підключити кіберполіцію та ювенальну поліцію.
· За
юридичними консультаціями звернутися у єдиний контакт-центр системи безоплатної
правової допомоги Міністерства юстиції 0 800 213 103 (цілодобово та
безкоштовно).
· За
психологічною підтримкою до Дитячої гарячої
лінії 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів).