Поради щодо самоорганізації під час віддаленої роботи

 

Правила безпечного Інтернету

 

Фабінг, або залежність від мобільних телефонів

 

Дистанційне навчання або домашня школа: поради психолога батькам

 

Як зробити своє дистанційне навчання ефективнішим - поради психолога учням

Життя онлайн : Тривожні сигнали із соцмереж

Тривожні сигнали зі соцмереж

або на що слід звертати увагу, переглядаючи сторінки своєї дитини в соцмережах.

Жодному з відповідальних батьків не байдуже, чим живе і цікавиться їхня  дитина. Тому й рідко хто з батьків утримується від спокуси знайти в соцмережі сторінку «свого найдорожчого», «напроситися в друзі», щоб мати час від часу можливість відстежувати, чим же живе і цікавиться  дитина у віртуальному світі. Якщо Ви належите до саме таких батьків, то скажу Вам: «Так тримати!», особливо, якщо Вашій дитині ще не виповнилося 18 років.

Є багато невербальних і вербальних ознак, які можуть свідчити про небезпеку у житті людини. Пропоную Вашій увазі декілька з них, на які слід звернути увагу і вжити певних заходів з метою уникнення небезпеки.

 

Ø Якщо профіль сторінки закритий навіть від Вас.

Спробуйте  делікатно з’ясувати, які підстави або що призвело до таких обставин  і ця інформація закрита для Вас.

 

Ø Закривання обличчя руками або одягом на світлинах  - це ознака скритності і недовіри до навколишнього світу.

 

Ø демонстрування середнього пальця на фото.

 

Ø Якщо на сторінці розміщені фрази, ілюстрації на тему самоприниження і нанесення собі травм і порізів - це знак аутоагресії (агресія направлена на себе самого).

 

Ø Фотографії, де дитина зайнята (або робить вигляд, що зайнята) чимось таким, що зовсім не підходить їй за віком, вульгарні жарти, пісні, меми з недитячим змістом

Учні  початкової та середньої школи постять такі картинки, щоб бути «крутими» і прийнятими в своєму середовищі. Поцікавтесь, як справи у Вашої дитини в школі, з ким вона(він) дружить, з ким хотіла б дружити.

 

Ø Небезпечними вважаються такі символи, як медузи, кішки, метелики, єдинороги, зйомки з висоти, дахів і горищ, а також зображення того, як кити пливуть вгору.

 

Ø Надмірне захоплення копіюванням на своїй сторінці рядків з деяких віршів, наприклад, С. Єсеніна та І. Бродського, присвячених смерті, а також цитат з містичних книг.

 

Ø Група «підозрілих друзів», що з’явилися за короткий час у Вашої дитини в соцмережі.

Це може бути свідченням, що дитина потрапила в небезпечну компанію. З`ясуйте, хто ці друзі, запитавши у дитини. Спробуйте якомога менше критикувати нових друзів і різко та негативно висловлюватися про них під час першої розмови – це може викликати зворотну реакцію у Вашої дитини і спричинити виникнення недовіри саме до Вас (підлітки дуже вразливі, коли хтось критикує  їхніх друзів). Можливо, це всього лише учасники фан клубу футбольної команди, яка є фаворитом для Вашого сина.

 

Ø Не варто закривати очі й на часті коментарі про смерть – як до світлин в соціальних мережах, так і у постах висловлюваннях, цитуваннях різних відомих авторів.

 

Ø Збереження на своїй сторінці в соціальних мережах дивної депресивної музики (особливо музичних напрямків, що пропагують печаль і смерть).

 

Ø Необхідно простежити, чи розміщує підліток у себе на сторінці зображення або емодзі , які пропагують смерть і печаль.

             Ø TikTok - китайський мобільний додаток, один з найпопулярніших за останні роки, де багато творчості та світла, але,водночас, тут приховано безліч темних закутків.

 

Спочатку (у 2017р) цей  додаток був у вигляді фонограми для мобільних телефонів, де ти можеш одразу записати результат та викласти в публічний досуп.

 Але зараз формат додатку змінився. Дуже часто до контенту TikTok і його загального настрою використовують характеристику "крінж" (cringe), що з англійської означає "коробити".

Тобто це щось таке, що вибиває з-під тебе звичний фундамент, викликає дуже змішані реакції, які не можна однозначно описати.

Щось надто "за межами" об’єктивної реальності, нормальності й конформізму, де дітям і підліткам підкидається виклик і штовхає діяти за принципом «А тобі слабо?».

Особливість  TikTok , яка так приваблює дітей ( і не тільки) - там усі в рівних умовах: маєш свої 15 секунд слави — і лише від тебе (та алгоритмів) залежить, чи зможе твій ролик підняти настрій або здивувати  десятки тисяч людей? У TikTok люди не соромляться показувати все, на що вони здатні.

Бажання виділитись серед однолітків, показати свою дорослість усім навколо, завоювати авторитет  і відсутність можливості реалізувати ці підліткові потреби в їхньому реальному середовищі життя часто є причиною того, чому TikTok популярний серед підлітків.

Діти і підлітки не завжди розуміють сенс слова «конфіденційність». Їм може здатися, що закритий пост для друзів (і неважливо, що їх більше 1 000) не порушує приватності.

Варто їх переконати: будь-яка інформація, пов'язана з

·      фото, які вказують на матеріальну спроможність сім'ї – нові  придбання  - дорогий телевізор або автомобіль (доходи сім'ї - спокуса для грабіжників чи шахраїв),

·      особистим пересуванням і діяльністю (дитина зранку викладає фото зі школи, в обід — з дому, а після обіду — з гуртка)  -  зловмисник легко простежить маршрут і незабаром буде точно знати  де, коли і як найкраще підібратися до дитини,

·      професійною діяльністю батьків та інших людей,

·      відпочинком сім'ї (отже вдома нікого не буде),

·      інтимні фото в білизні – секстінг

 

може привести до серйозних проблем.

 

Цією публікацією не пропагую маніакального переслідування і жорсткого контролю своїх дітей в мережі, але рекомендую хоча б раз у тиждень відірватися від відстежування новин про життя «друзів» у соцмережах і поцікавитися життям онлайн своїх дітей.

 

Який контент є небезпечний для дітей?

 

Спершу, уточнімо, що таке контент. КОНТЕНТ – це будь-яка інформація, розміщена на певному ресурсі.

Серед ризиків, на які можуть діти наразитися в Інтернеті варто визначити,  який же контент завдає шкоди дитині:

Ø Той, що не відповідає віку дитини.

Ø Це можуть бути портали чи ігри, які містять сцени насильства, агресії чи іншої деструктивної поведінки.

Ø Сайти, що пропагують надмірні дієти, чим спонукають до анорексії та булімії.

Ø Тоталізатори, букмекерські сайти та онлайн-ігри на гроші.

Варто розуміти, що потрапити туди дитина може й випадково, наприклад, через банерну рекламу.

Інколи такі ресурси визначають дозволений мінімальний вік, але краще встановити батьківський контроль на всіх пристроях, якими користується дитина.

Детальніше охарактеризую окремі ризики користування Інтернетом.

Порнографія

Реклама такого контенту може з’явитися на моніторі, коли дитина шукає якусь інформацію. Тепер дитина, граючи невинну гру з котиками чи переглядаючи улюблений мультфільм, за допомогою одного лише кліку може перейти на картинки чи відео для дорослих. І зробить вона це тільки із цікавості.

Інколи навіть дорослому важко зрозуміти, як таку рекламу закрити, а що вже говорити про дитину.

Перегляд порнографії дитиною – це психологічна травма для дитини, яка може сформувати неадекватні очікування від сексуальних стосунків та ранню сексуалізацію підлітків.

Якщо Ви не розмовляєте з дитиною на тему статевого виховання, то незрозумілі питання можуть викликати у дитини інтерес та бажання дізнатися більше на цю тему в Інтернеті.

Зрештою, дитина може стати залежною від перегляду таких матеріалів та шукати все більше інформації.

Якщо Вам важко говорити з дитиною «про це», або Ви не знаєте, з чого розпочати розмову на табуйовану тему порно і сексу загалом, то, можливо, наступні поради Вам допоможуть.

• Насамперед, від  Ваших дій залежить, чого більше буде у стосунках з дітьми— відвертості чи таємниць.
• Якщо дитина має власний телефон і змогу вільно користуватись інтернетом, важливо поговорити про безпечне користування ним. Це нагода нагадати, що ніхто не має права вимагати чи спонукати робити та надсилати інтимні фото, бо це правопорушення.
• Вашій дитині ще немає десяти? Поясніть їй: натрапивши на фото чи відео з оголеними людьми, вона має одразу закрити сторінку та розповісти про побачене Вам.
• Старші діти більше соромляться, особливо якщо розмови про секс ще не було. Та не все втрачено: говорити про це ніколи не пізно.

Що ж робити, якщо Ви заскочили дитину за переглядом порнографії?

Як бути, якщо побачене шокує, як діяти? Як реагувати на побачене й чи реагувати взагалі? Починати розмову першими чи почекати, поки дитина підійде із запитаннями? Тому раджу:

Ø Зберігайте спокій.

Дехто кричить, залякує чи погрожує, але це не вирішить ситуації, а навпаки — викличе в дитини страх перед Вами. У неї назавжди закарбується, що з батьками на цю тему краще не розмовляти, а порно вона продовжить переглядати, але вже потайки.

Ø Створіть атмосферу довіри.

Є діти, які хочуть порозмовляти й мають запитання, але соромляться. В такому випадку не наполягайте, запитайте, що Ви можете зробити для кращої розмови? Можливо, дитині буде легше зателефонувати Вам чи написати листа і в такий спосіб поставити Вам важливі й різні запитання.

Ø Поясніть.

Дитина має знати, що все побачене — фільм, а на екрані актори, що  все підлаштовано.

Не соромтеся зізнатися, якщо для відповіді на деякі питання Вам потрібен час. Головне  — поверніться до розмови за домовленістю. Діти можуть самі запитувати Вас про те, що побачили, не ігноруйте. Якщо дитина прийшла до Вас, вона довіряє, цінуйте це. Класична  фраз “підростеш — поймеш” буде недоречною.

Натомість можна сказати: “це несподівано, але я спробую відповісти на все, що тебе цікавить”, “мені потрібно зібратися з думками, і сьогодні ввечері відповім (і обов’язково дотримайте слова)”.

Хто з батьків має розмовляти на тему сексу?

Облишмо стереотипи! В ідеалі, звісно, добре, коли дитина може звернутись до обох. Але тут, насамперед, важлива довіра, а нестачу інформації завжди можна доповнити тематичними книгами. На щастя, їх сьогодні багато. Важливий момент: коли спілкуєтесь із дитиною, робіть це не вдаючи із себе експерта, і завжди цікавтеся думками й поглядами дитини.

Чи шкідлива порнографія?

Любителі перегляду дорослих фільмів можуть сказати: “У цьому немає нічого поганого”.

Але порнографія шкідлива для дітей і підлітків!

Порнографічні фільми недаремно мають позначку 18+. Доросла людина може відрізнити реальність від вигадки, а діти й підлітки сприймають це  за правду, вважаючи, що так і має бути, беручи таку форму стосунків за приклад, що шкідливо впливає на формування неправильного сприйняття статевих стосунків.

Справжні стосунки будуються на довірі, взаєморозумінні, делікатності.

 

Ми, дорослі, можемо допомогти власним дітям, слухаючи, пояснюючи, відповідаючи на їхні запитання (хоча інколи хочеться провалитися крізь землю). Бо якщо цього адекватно не зробимо ми, вони знайдуть відповіді в Інтернеті, у друзів, на вулиці, й хто знає, що дізнаються. Якщо ми не почнемо називати все своїми іменами, вони використовуватимуть назви з написів на стінах та парканах.

Життя онлайн: Окремі ризики користування Інтернетом для дітей

Оманливі оголошення

Ми розуміємо, що далеко не вся інформація в інтернеті правдива, але діти можуть все сприймати на віру.

Про це варто пам’ятати, коли підліток шукає собі роботу на канікули чи оплачуване стажування.

Краще не залишати дитину саму у цьому виборі, бо приваблива пропозиція може виявитися трудовою експлуатацією, а дитина стати безкоштовною робочою силою. Будьте уважні.

Небезпечні квести

Зверніть увагу на групи у соцмережах та телеграм канали, на які підписані ваші діти.

Вони у більшій мірі залучені до спілкування в соцмережах, ніж ви. Тому про "Синіх китів", "групи смерті" та подібні контенти, які схиляють до нанесення власноруч каліцтв або заподіяння болю, а то й до самогубств, ваша дитина дізнається першою.

Корисно раз на місяць обговорювати новинки в Інтернеті, самим бути обізнаними у світі новин та проговорювати з дитиною всі небезпеки, які криються за подібним контентом. 

Але не робіть із цього дуже цікавої теми, бо чим більше ми про це говоримо та жахаємо, тим більше зацікавленості  у підлітків – у цьому віці загострений інтерес до «усього небезпечного».

Секстінг

Секстінг – це надсилання через Інтернет особистих інтимних фото/відео.

Діти можуть сприймати це як забавку, показу довіри отримувачу, шляху дослідження своєї сексуальності або ж бути вимушеними це зробити.

У Великій Британії, Австралії та США такі повідомлення (інтимні фото і відео) відносяться до  сфери виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії та заборонені законом. Покарання отримують відправник та отримувач. 

В Україні виготовлення дитячої порнографії карається законом.

 

Секстінг має багато негативних наслідків:

·                Дитина може постійно хвилюватися, що отримувач покаже комусь її фото. Їй може здаватися, що всі глузують з неї, що всі бачили її оголені фото.

Українські школярі створюють спеціальні групи у соцмережах, де розміщують такі фото своїх колишніх. Це призводить до цькування і травми на все життя щодо довіри у романтичних стосунках.

·      Такі  матеріали можуть завадити вступити на престижне навчання чи омріяну роботу, бо все частіше комісія чи менеджер з персоналу гуглить людину перед фінальним рішенням.

·      Видалити такі матеріали із мережі дуже важко.

•  Крім того, вони можуть потрапити на сайт знайомств чи портал дитячої порнографії, що завдасть додаткових проблем та стресу.

 

ЩО РОБИТИ ?

Ø Обговоріть з дитиною, чи чула вона про такі випадки у школі чи в Інтернеті? Чому діти це робили? Як вони себе почували?

Ø Що робити, якщо фото вже надіслані?

Ø Перш за все покажіть дитині, що ви на її боці. Повчальну бесіду з настановами та нотаціями можна провести  після владнання ситуації.

Ø Якщо дитина ще не стала "зіркою Інтернету" – фото не викладені у мережу, то спробуйте поговорити з отримувачем та, за необхідності,  з батьками отримувача (якщо це неповнолітні), домовитися про видалення таких фото зі всіх пристроїв та облікових записів, хмарних сховищ обох дітей.

Ø Якщо ж фото вже в Інтернеті, то варто звернутися до служби підтримки соцмережі з проханням їх видалити.

Ø Спробуйте поговорити з тим, хто викладає фото. Якщо це не спрацює і діти вчаться в одній школі, то варто підключати класного керівника, директора та батьків дитини.

Ø За потреби можна підключити кіберполіцію та ювенальну поліцію.

·      За юридичними консультаціями звернутися у єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно).

·      За  психологічною підтримкою до Дитячої гарячої лінії 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів).