Рецепти ефективного виховання

 

Пам’ятка  для батьків

 

1.    Ніколи не займайтесь «виховною роботою» у поганому настрої.

 

2.    Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

 

3.    Надайте дитині самостійності (відповідно до віку), не контролюйте кожен її крок.

 

4.    Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до пошуку  і прийняття, розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

 

5.    Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Наголосіть на цьому.


6.    Підкажіть дитині, коли вона припустилася помилки, щоб вона осмислила її.

 

7.    Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.

 

8.    Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що розумієте її, співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на помилку.

 

9.    Виховання – це наступність дій.

 

10.    У вихованні  потрібно бути твердим, але добрим.


Ви повинні знати

                 1.     З ким приятелює Ваша дитина.

 

                 2.     Де проводить вільний час.

 

                 3.     Чи не пропускає занять у школі.

 

              4.     У якому вигляді або стані повертається додому.

 

Не дозволяйте дітям та підліткам

 

Йти з дому на довгий час.

 

Ночувати у малознайомих для вас осіб.

 

Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.

 

Перебувати пізно ввечері і вночі на вулиці, де діти можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

 

Носити чужий одяг.

 

Зберігати чужі речі.

 

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли:

 

·       у домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

 

·       у домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити   про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

 

·       у домі з’явилися  голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

 

·       у домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

 

·       у домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

 

·       відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися  сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Будьте відповідальними, 
уважними та люблячими батьками 
для  своїх дітей.